Катя розмішувала курячий суп у каструлі, коли на кухню увійшов її чоловік Федір. – Привіт, кохання моє, – посміхнулася вона, – ти рано повернувся. Федір сів і важко зітхнув. Занепокоєна Катя спитала, що сталося. Чоловік вагався, перш ніж визнати, що був невірний їй. Приголомшена Катя спробувала зрозуміти, як це сталося, а Федір говорив про жінку з роботи та їх із дружиною недавню св арку. Федір вибачився і освідчився дружині, але Катя пішла у ванну, щоб не плакати в присутності чоловіка. Після цього вони мовчки їли.
Після цього Федір поїхав допомагати другові з машиною. Коли чоловік пішов, Катя довго стояла перед дзеркалом, розглядала себе, дивуючись, що саме її чоловікові так не сподобалося. Вона не могла прийняти його пояснення, що це сталося випадково. З ради ніколи не були випадковостями. Катя вирішила піти тихо, уникаючи сімейних скандалів. Вона зібрала валізи і вже збиралася сісти у таксі, коли Федір повернувся. – Ми розлучаємося, – сказала Катя. Федір спробував заговорити і запропонував їй прогулятися, щоб усе обговорити на свіжому повітрі, але вона наполягла на тому, щоби поїхати до своєї бабусі.
Троянди, принесені чоловіком, Катя викинула у відро для сміття. Вона сказала йому нікому не розповідати про їхню сва рку, і чоловікові не залишалося нічого, окрім як погодитися з дружиною. Федір дивився у слід за дружиною. Він вірив, що вони все ще мають майбутнє разом. Тим часом у таксі Катя обмірковувала варіанти. Вона вирішила взяти відпустку та подумати про свій вибір. Незважаючи на сподівання Федора, вона думала, що єдиним виходом буде розлучення. Зра да не була випадковою, і, якщо вона вже трапилася одного разу – кохання пішло.