Наталя була на кухні, готувала ситну вечерю для свого чоловіка, який скоро мав повернутися. Курка вже запікалася в духовці, борщ настоювався на плиті, а десерт остигав у холодильнику. Їй подобалося готувати своєму чоловікові всілякі смаколики, тому що чоловікові потрібно добре харчуватися, та й вона його дуже любила. Наталя була чудовим кухарем і вміла робити все – від запікання до випічки. Вона сіла за стіл відпочити, оглянула кухню і побачила, що все прибрано та вимито, і все гаразд. Вона вже вийшла на пенсію з того часу, як їй виповнилося п’ятдесят п’ять, і вирішила присвятити себе турботі про свій будинок та сім’ю. Її син був одружений та жив у іншому місті, і в нього все було добре.
Він часто приїжджав в гості зі своєю сім’єю, і вони з Ігорем тепер жили собі тихо і мирно, так би мовити, душа в душу. Ігор з юності захоплювався риболовлею і збиранням грибів, і часто їхав кудись на цілі вихідні. Цього разу він вирушив у ліс по гриби, але пообіцяв провести наступні вихідні разом із дружиною. Коли Ігор повернувся, він був утомленим і голодним, але все одно порадував її тим, що зібрав багато грибів і навіть примудрився їх почистити. Наталя нагодувала його та сказала, щоб він ішов відпочивати, але Ігор відмовився, бо було ще зарано. Він запропонував їй допомогти з грибами, і вони швидко впоралися та лягли спати. Вранці чоловік пішов на роботу, а Наталя відкрила морозилку, де гриби були гарно розміщені у просторій камері, та їх справді було багато. Вона раптом дуже захотіла смажених грибів з картоплею і вирішила посмажити трохи для себе і зліпити котлети для чоловіка. Після обіду Ігор пішов, вона прибрала зі столу і вирішила прилягти, але раптом у неї трохи закрутилася голова.
Наталя ледве дотяглася до телефону і зателефонувала своїй сусідці, а потім чоловікові, щоб він приїхав додому, бо вона вже дуже погано почувалася. Вона прийшла до тями в ліkарні, і ліkарі сказали, що це через гриби. Вона провела в ліkарні більше двох тижнів і ледве отямилася. Через кілька тижнів до неї зайшла та сама сусідка. Вона розповіла дивну історію, що рятувальники довго не могли відкрити колітку, а Ігор з’явився у ліkарні лише наступного дня. Причому, коли сусідка набрала йому, він одразу запитав, чи Наталя жива… Все це крутилось у голові у жінки. Дочекавшись чоловіка з роботи, вона, як завжди, приготувала йому вечерю, а потім розповіла все, що дізналася від сусідки. Ігор довго мовчав, а потім вигукнув: -Та набридла ти мені вже, невже, не розумієш? У мене давно вже є інша, молода, симпатична. Як ти взагалі вижила? Наталя вже не чула. Здавалося, вона знову знепритомніла. А Ігор тим часом збирав свої речі. Коли він пішов, зачинивши двері, Наталя впала в розпач. Але в цей момент зателефонував син – і жінка зрозуміла, що є людина, заради якої варто жити.