Тонечко, ти погано випрасувала мій костюм. Дорога, тарілки треба протирати рушником після миття. Кохана, на стінці у ванній твоє волосся. Піди і прибери.

Advertisements    

Яка вона була сліпа?! Як взагалі таку людину можна було полюбити?! Адже як раніше раділа, хвалилася перед подругами. – Одягається бездоганно, костюм ідеально відпрасован, зачіска: волосок до волоска. Йому тридцять два роки, а у нього ні аліментів, ні кредитів. Квартира блищить. Порошинки не видно. На кухні та у ванній така чистота, що хірурRи позаздрять… Коротше, вискочила заміж щасливою до неможливості. А потім почалося. – Кохана, на стінці у ванній твоє волосся. Піди і прибери. А потім протри кахель…

– Дорога, мити тарілки треба ретельніше, і обов’язково протирати їх рушником після миття! – Але ж вони і в сушарці можуть висохнути, — спробувала заперечити Тоня. Не тут то було. Борис прочитав цілу лекцію, як слід мити посуд. Розповів, що на вологі тарілки більше пилу осідає, і наказавши переробити роботу, пішов. Тоня образилася, весь вечір не розмовляла з Борисом, але до ранку відійшла… – Тонечка, ти погано випрасувала мій костюм. Перепрасуй, будь ласка… – Тонечка, ти погано помила підлогу. Я бачу смітинку на підлозі. – Так її тільки в бінокль можна розгледіти! – Одна порошинка, друга, третя… І ось уже підлога брудна. Протри підлогу повторно!.. Навіть на посиденьки в кафе з подругами Борис не дозволяв ходити дружині. – Там же посуд миють абияк. І на стільцях сидять всякі заразні. – По-твоєму виходить, що виходити з дому небезпечно для життя?!

Advertisements    

– обурилася Тоня, але переконати чоловіка не змогла… Варто помітити тому недбало кинутий одяг, як тут же починалося: – Люди винайшли вішалки і шафи, щоб одяг не валялася де попало… Причіпки були і до куховаріння Тоні. – Чому стільки масла кладеш в пюре? Та ще й молоко додаєш?! Але вершиною причіпок став його теза: – Суп повинен бути красивим! – Це суп, а не людина! Як він може бути негарним? Несмачним може, некрасивим – не може, — думала Тоня. – Суп, і взагалі будь-яка їжа, повинен тішити нюх, очі, і смакові рецептори. Наприклад, курячий бульйон повинен був бути золотистого кольору, а не сірого, як у тебе. – Ну, а пахне він як? – запитала Тоня. – Необхідно провітрити кухню. Не люблю, коли в хаті пахне, як в робітничих їдальнях… Тоня втекла від Бориса, як чорт від ладану. А розлученню раділа, як іменинам у дитинстві.

Advertisements