Коли мені було 10 років, моя мати пішла з нашої родини до більш багатого, красивого та перспективного чоловіка. Мій батько не зміг змиритися з такою зрадою і одного разу сів за кермо своєї машини в нетверезому стані, що призвело до нещасноrо випадkу з траrічним результатом. Моя мати взяла мене до себе та свого нового чоловіка Валерія, який ніколи не ставився до мене як до своєї дочки.
Я почувала себе небажаною і мріяла якнайшвидше закінчити школу і поїхати. Моя мати була більше стурбована своїм особистим життям і, здавалося, не помітила б моєї відсутності. Валерій відклав їхнє весілля, що розлютило мою матір, але найважчим ударом було те, що він призначив дату весілля на річницю смерті мого батька. Я відмовилася йти на свято і натомість пішла на могилу свого батька.
Там я зустріла свою тітку Олю , сестру мого батька, яка після довгої розмови дала притулок мені і пообіцяла піклуватися про мене як про власну дочку. Вона просто не могла залишитись байдужою до моєї ситуації. Наступного дня я зібрала речі, порвала всі зв’язки з рідною матір’ю і переїхала до своєї тітки. Зараз я намагаюся допомагати їй у всьому і сподіваюся, що вона не пошкодує, що впустила мене до свого дому.