Сашка повернулася з роботи голодною та застигла: все на кухні було розкидано – тарілки, склянки, залишки їжі на підлозі. У вітальні – те саме: розкиданий одяг, брудні тарілки та склянки. Саша стиснула кулаки, стиснула зуби і почала забиратися. Все те – справа рук чоловіка. Чоловік так шукав роботу. Він уже приблизно півроку перебуває у такому активному пошуку. . Цілий день він валяє дурня, нічого хоча б по дому не робить, все тільки псує, а інтерпретується так: чоловік шукає роботу. Саша була страшенно голодною. На плиті не було нічого, а в холодильнику справи були ще сумніші.
Саша дістала з морозилки нарізані овочі для салату та виклала все на сковорідку. Тут від цих звуків на кухні з’явився він – чоловік Саші. — О, Сашка, вечерю готуєш? Саша вранці приготувала обід та вечерю їм двом і поставила холодильник, але повернувшись, і шматочка не застала. — Так, я собі. Ти ж уже поласував, не дочекавшись мене, — ображено відповіла Саша, прикрашаючи свою тарілку з овочами. — Значить, тобі їжі шkода, так? – насупився чоловік, – до чого ж ми докотилися… – він похитав головою. — Жаль. Я весь день бігала з папірцями. Мені дуже хочеться їсти, міг би хоча б по дому доnомогти, раз фінанси на мені.
— Ах так? Яка меркантильна! Правду мама казала, – раптом крикнув чоловік Сашка, – це я дурень не слухався. — Ще не вечір. Біжи до неї, раз вона така права, — спокійно відповіла Саша. — І піду! – сказав чоловік і грюкнув за собою дверима. Чоловік на тиждень переїхав до мами – сказати б, розібратися зі своїми думками. Цього часу Саша даремно не втрачала. Вона влаштувала собі відпочинок. Роботу ніхто не скасовував, але після роботи дівчина ходила з подругою до кафе, ресторанів: вони давно хотіли зустрітися, але не знаходили відповідного моменту. Вдома Саші панувала чистота і порядок. Все було на чоловіка Сашки. Від нього та його вибору залежали наступні повороти у їх сім’ї.