– Мамо, рішення було спільним. Ми зрозуміли, що більше не хочемо тер піти, залишимося друзями. Просто ми не пара і ніколи нею не були. Прожили разом п’ятнадцять років. Двоє дітей підростають, хлопчикам лише 10 та 8, а він покинути їх захотів. – Зробиш так – ти мені не син більше, – так і сказала йому. — Щоб мої очі більше тебе не бачили, а вуха не чули. Двох дітей осиротити у такий час. І не кажи, що будеш із ними завжди, це не те. Не виправдовуйся. Або ти в сім’ю повертаєшся, або бачити тебе більше і чути ніколи не хочу в житті. – рубанула і вимкнула телефон… – Ти що… ти що таке йому сказала? – процідила крізь зуби Валя, аж захрипіла від обурення. – Галка, у тебе є Бог у серці.
Твій єдиний син. Одна дитина. Ти мати. Де він зараз, Галю? – На півдні зараз. Та ти чого, Валю? – На півдні?! На війні?! А ти мати, що своїй дитині побажала: не бачити, не чути?! Так що ти синові своєму ба жаєш, га?! Материнська молитва і з пеkла дістати може, кулю відвести, а ти своїй дитині чого забажала, га?! – Валь, він третій день не відповідає. В-а-а-а-ль, – простягла вже плачучи Галина, – що ж я наробила, Валюшко? Вискочила у двері й додому. Впала перед іконами і молилася, волала до небес. Просила вибачення за свої слова, просила Богоматір і всі сили небесні її сина берегти… Їй зателефонують наступного дня і скажуть, що її Ярослав зник безвісти. — Мамо, він у шпиталі у Дніпрі, – почує якось уночі від невістки.
– Я вже їду туди, він тільки прийшов до тями. Не знали хто і звідки… – скаже плутано, ковтаючи слова упереміш зі сльозами. – Просив вас приїхати… він із розвідгрупою на завдання був, а їх накрило… їдьте, мамо… – Я її бачив, – майже пошепки мовив її син, – вона на хмаринці була, мама, матінка Божа. Я її бачив. Сказала, що мені ще не час, що за мене моя мати просила, що за мене моляться. Ти молилася, мамо? Він гладитиме її ніжно по посивілому за останній місяць волоссю і посміхатися тихо. – Ти знаєш, адже ми не мали вижити. Всі досі не розуміють, як ми на той світ не потрапили. А я знаю. Тепер я знаю, мамо. Мені матінка Божа сказала: “За тебе молилися”. Материнська молитва і з пеkла врятує.