Валерій їхав на великій швидкості, як раптом перед ним із засніженого узбіччя вискочив собака. Валерій швидко зреагував і зумів уникнути зіткнення із собакою. Він вийшов з машини і підійшов до собаки, яка стояла нерухомо і дивилася на нього, як ні в чому не бувало. – Що з тобою? Тебе мало не збила моя машина! – сказав Валерій. Пес повільно почав рухатися до узбіччя, озираючись на Валерія, наче переконуючись, що той іде за ним. Чоловік пішов за собакою в півметрові кучугури, які призвели до густої огорожі вздовж траси. Поки Валерій слідував за собакою, той продовжував його впевнено кудись вести. Коли Валерій зупинився, щоб подумати, чи варто йти далі чи ні, собака встав і загавкав, наче кваплячи його.
Раптом перед новими знайомими з’явився незрозумілий вигин засніженої стежки, яка вела до приватних будинків. Валерій підійшов до будинkу і побачив дитину, що лежала на снігу, яка видавала тихі звуки і слабо рухалася. Чоловік узяв її на руки та побіг у бік машини. Собака пішов за ними до машини, а Валерій посадив дитину на переднє пасажирське сидіння, ввімкнув піч і викликав швидку допомогу та поліцію. Медики посадили дитину у свою машину, а правоохоронці почали допитувати Валерія. Дільничний і заявив: – Це син Лізи, з того будинkу, – офіцер вказав на дерев’яну будівлю, неподалік якої Валерій і знайшов немовля. З’ясувалося, що мати малюка, Єлизавета, вела не зовсім пристойне життя, з попійками, що тривали навіть під час ваrітності. Органи опіки вже попередили жінку, що її можуть позбавити батьківських прав, але вона продовжувала випивати та гуляти з друзями, іноді залишаючи дитину одну в будинkу, іноді забираючи із собою. Як виявилося пізніше, цього разу малюк був із Лізою, але вона так напилася, що впустила дитину дорогою додому і навіть не помітила.
Малюкові було всього вісім місяців, і, якби не собака та Валерій, він міг би і до свого року не дожити. Пес Шарік належав Лізі і переслідував її під час її п’яних ночей. Коли він побачив, що Ліза повертається додому одна, він пішов шукати немовля і знайшов його лежачим у снігу. Шарик привів Валерія до дитини в останній момент, і на щастя лікарі в лікарні діагностували у дитини лише легке обмороження. Мати все ж позбавили батьківських прав, а дитину відправили до прийомної сім’ї, де він пробув недовго. Тепер у нього є батько та мати, які не пов’язані кров’ю, але дуже добре до нього ставляться. Шарік теж знайшов родину в особі Валерія і навіть став начальником охорони в новобудові, а це сталося так… Якось, проїжджаючи тим самим маршрутом, Валерій зупинився біля будинkу Лізи. Шарік помітив Валерія і підбіг до нього, радісно виляючи хвостом. Валерій на мить задумався, а потім спитав Шаріка: – Ти підеш зі мною? Собака застрибнув у машину, а Валерій натиснув на газ. Все склалося найкращим чином для Шаріка, який заслужив на визнання за те, що врятував маленьке життя, кинувшись під колеса автомобіля.