Мою історію знайомства з дружиною ніяк не можна назвати звичайною. Я взагалі у той період працював далекобійником і постійно був у роз’їздах. Сталося так, що повертався додому після рейсу і на трасі помітив червону машину на узбіччі, а на землі поряд з нею сиділа дівчина в білій сукні і гірко плакала. Від такого дивовижного видовища я різко пригальмував.
-Вибачте, а у все нормально? Що ви тут робите? Земля не найкраще місце, щоб сидіти в білій сукні! Ви ж забруднились! Але дівчина не звертала на мене ніякої уваги, поки я не торкнувся її за плече. -Ви мене чуєте? -Та відчепись! Чи не бачиш, що в мене горе! -Яке? -У мене нареченого з весілля вкрали! -Це як? – розгубився я. -Ось так! Втратила біля РАГСу Петра з поля зору, почала шукати, а він там у кутку з моєю подругою цілується! А як побачили мене, одразу в машину сіли та поїхали, я за ними погнала!
-І на біса вам такий зрадниk? Дівчина звела на мене заплакані очі. -А як же весілля? Вдома ж стіл накрили! Що люди скажуть? -А навіщо за зрадниkа виходити? Дівчина задумалася на кілька хвилин, а потім несподівано запитує: -А ви одружений? -Ні. -Не станете моїм нареченим сьогодні, щоб не вдарити в бруд обличчям? Я сторопів, але відмовляти не став. З того часу щасливо живемо разом.