Коли ми одружилися Мілі було 23 роки, а мені – 30 років. Батьки допомогли їй влаштуватися на роботу у відому фірму. А після закінчення інституту купили їй однокімнатну квартиру. Що стосується мене, то я намагався сам влаштуватися в житті. Ми з моїм другом ризикнули і відкрили власний бізнес, і вже через кілька років я купив собі 2-кімнатну квартиру в центрі міста. Зрозуміло, що після одруження Міла переїхала до мене, а її житло ми вирішили здавати. Через кілька років ми вирішили, що можна заводити дітей. Міла заваrітніла без проблем.
Та ще двійнятами. Ваrітність і пологи пройшли добре, без ускладнень. Відразу після нар одження синів – Олексія та Олега – до нас приїхала моя мама і допомагала Мілі з дітьми. Але оскільки мої батьки жили в селі, то вона не могла надовго у нас залишитися: татові було важко самому справлятися з господарством. У батьків Міли був свій бізнес, тому її мама не могла до нас приїхати, щоб допомогти з онуками. Але регулярно передавали певну суму грошей, щоб хоч так допомогти нам. Через рік Міла захотіла знову працювати. Я розумів, що їй важко цілий день одній з дітьми. Тому не заперечував. Її директор був хорошою людиною, тому дозволив їй працювати вдома і з’являтися в офісі кілька разів на тиждень.
У такі дні я залишався з синами. Одного разу, коли я був удома з дітьми, мені подзвонили, людина назвалася “доброзичливець” і сказав, що в даний момент моя дружина знаходиться в кафе з молодою людиною. І скинув фото. Спочатку я був розгублений, потім розлючений. Лише через дітей не кинувся туди розібратися з”солодkою парочкою”. Ледве дочекався вечора… – Я зараз тобі таке розповім, ти ахнешь! – ледве зайшовши додому сказала Міла, збивши тим самим мій бойовий настрій. – Уявляєш, у мене є зведений брат! Потім роздягнувшись і віддихавшись, почала свою розповідь: – До нас влаштувався новий співробітник, Роман. І уявляєш, з першого дня став проявляти до мене інтерес. Звичайно мене це лякало.
У мене ж є ти, діти. Але сьогодні Рома сказав, що він мій старший брат. Уявляєш?! Я впала в ступор. Потім, на обідній перерві, ми з ним пішли в кафе, де він мені розповів історію нашої спорідненості. Виявляється, мій батько, ще до знайомства з мамою спілкувався з іншою жінкою. Вона кинула його, будучи ваrітною, бо вважала, що тато не готовий до дитини. Зараз мама Романа важко хвора і тому розповіла синові хто його справжній батько і що у нього є молодша сестра. Він дуже захотів познайомитися зі мною тому знайшов мене, і влаштувався в нашу фірму.
Уявляєш?! Виявляється, Ромка завжди мріяв про молодшу сестричку. Ось. На наступний же день ми поїхали з Романом до його матері в ліkарню. Вона дійсно була хвора, але не безнадійно. Їй була потрібна дорога операція. Ми з Мілою оплатили її. Розуміючи, що їй ще знадобляться реабілітація і ліkи, ми дозволили Роману пожити в квартирі Міли, щоб накопичити необхідну суму, а не витрачати гроші на оренду житла. Мені соромно, що я засумнівався в відданості Міли. Але ця історія підтвердила, що я одружився на прекрасній дівчині, якій цілком можу довіряти.