У нас із чоловіком тільки одна дочка, Віка завжди була для нас сенсом життя. Ми все вклали у її виховання. Виросла вона красунею та розумницею. У 14-16, коли її ровесниці стали цікавитися протилежною статтю та зустрічатися з хлопчиками, Віка була вся занурена у навчання. Ми пишалися нею, коли вона вступила до престижного університету, але таки трохи переживали, що вона зовсім не взаємодіє з протилежною статтю.
У 22 пора б вже мати хоч якісь стосунки, ми з чоловіком вже почали замислюватися про онуків. Втім, на доньку ми ніколи не давили і мирно чекали, коли саме час прийде. Все склалося дуже несподіваним чином. Два роки тому ми купили путівки і всією сім’єю поїхали відпочивати до Єгипту. Віка виявилася дуже привабливою для місцевих хлопців, під час усього відпочинку вона не мала відбою від шанувальників.
Мій чоловік став навіть жартувати, мовляв, видасть її заміж за місцевого того, хто найбільше верблюдів запропонує за таку наречену. Віка всіх відшивала, але один молодик все-таки запав їй у серце. Вони продовжили спілкуватися, а за півроку він приїхав до нас просити руки нашої доньки. У результаті власниками верблюдів ми не стали, але за те дуже щасливі бабуся та дід!