Олена була з небагатої родини, тому витрати на її весілля сильно позначилися на бюджеті. Сильно потіснила батьківський гаманець весільна сукня. Взагалі можна було вибрати щось подешевше, але Олена прямо вперлася. -Я як побачила її, одразу закохалася і зрозуміла, що вона моя! Кажуть, що воно вручну вишите та ексклюзивне, саме цим і обумовлена ціна.
Батьки не поскупилися і купили їй цю сукню. -Найголовніше, щоб ти була щаслива, – сказала їй мати. Після святкування дівчина переїхала до батьківського будинку нареченого. -А що з сукнею будеш робити? – Запитала свекруха . -Я поки що не вирішила, що з ним робити, але мама каже, що якщо після тебе весільну сукню інша одягне – це погана прикмета. Через три місяці молоду сім’ю запросили на весілля, заміж виходила родичка чоловіка. На весіллі Олена сильно здивувалася, побачивши на нареченій таку саму сукню.
-А ти говорила ручна робота і ексклюзивне! – Почала її підколювати свекруху. -Ціну собі набивала? Олені було неприємно від таких слів, вона сама не знала, як таке могло статися. Під кінець вечора наречена порвала поділ і сильно засмутилася. Вона зізналася, що сукню взяли із салону та заплатили за неї велику суму. Минуло після цієї події півроку, і Олена випадково зазирнула у коробку зі своєю сукнею. Поділ був порваний! Вона не могла повірити своїм очам.