Ми з Наталкою побралися три роки тому. Я був переконаний, що у фінансовому плані у нас все чудово. Коли дружина повідомила мене про ваrітність, я думав, що ми протримаємося, поки дружина буде в деkреті. Але фірма, де я працював, припинила своє існування. Я лишився без роботи. Шукав нову, але це виявилося не так легко. Якщо є робота, то з такою зарплатою, що на неї сім’ю не прогодуєш. Мені довелося продати свій автомобіль, щоб хоч на щось жити. На той час моя дружина вже народила сина. Одного разу сусід покликав мене допомогти полагодити його автомобіль. Я оглянув машину, знайшов у чому була проблема і які запчастини потрібно було придбати. І вже за кілька годин машина була на ходу.
Сусід заплатив мені за це гроші. А потім сказав, що обов’язково радитиме мене своїм друзям, якщо у них раптом виникнуть проблеми. Так я почав заробляти на життя і отримав можливість забезпечувати свою сім’ю. Пізніше про мене довідалися знайомі. Цілий день ремонтував машини. Нарешті, я був задоволений своїм життям, адже міг заробляти гроші. І нехай не так, як хотілося б, але головне, ми не бідували. Тоді сусід запропонував мені відкрити свою справу, пообіцяв допомогти грішми. Ми почали оформляти документи. Приміщення у нас теж було – мій гараж, який стоїть порожнім. Якось мені подзвонив двоюрідний брат моєї дружини. У нього зламався автомобіль. Я погодився подивитися, у чому проблема.
Після огляду сказав Віталію, що автомобіль має багато несправностей. Він погодився на ремонт, сказавши, що за все заплатить. Я відразу повідомив про вартість роботи та запчастин. На запчастини Віталій гроші дав одразу, а іншу частину пообіцяв заплатити, коли забиратиме автомобіль. Коли ж він прийшов по машину, мене вдома не було. Дружина відчинила йому гараж, і брат забрав автомобіль. У вечері я спитав, яку суму Віталій залишив за ремонт. Дружина здивовано подивилася на мене. – Тобто? Брат сказав, що розрахувався з тобою. Я повірила.
– Він збрехав. Тоді я зателефонував до Віталія і поцікавився, коли він поверне гроші. Але той запевнив мене, що все віддав моїй дружині, і якщо між нами немає довіри, то це не його проблеми. Ми з дружиною лише поглядами обмінялися. Вона почала плакати, адже як її брат міг так говорити. Він справді не давав їй грошей. Дружина зателефонувала своїй тітці, мамі Віталія. Розповіла, як він нечесно з нами вчинив. Але та стала на захист сина, сказавши, ніби він повернув нам усі гроші, а ми знову щось вимагаємо. Ми так і не досягли справедливості. Правду кажуть – з чужими людьми значно легше, ніж із ріднею.