Дитинство Ані пройшло у дит ячому будинkу. Тут познайомилась із дітьми, які не знали, що означає мама. Тим паче їм було чуже слово «тато». Мінусами життя в дит ячому будинkу було те, що вони не знали, що відбувається там, за межами цього закладу. Вони також відзначали різноманітні свята. З нетерпінням чекали на Новий рік, бо саме в цей день їм роздавали подарунки.
Здебільшого це були цукерки, переважно карамельки. Всі раділи, і їли. Часом вони ходили разом із вихователькою до лісу. Це були дуже приємні мандрівки. У лісі вони знаходили дикорослі яблуні та насолоджувалися їх плодами. Набивали ними кишені та ласували всією дорогою. Для них були ласощами навіть неварені макарони. Одного разу, під час розвантаження продуктів, розірвалася і розсипалася пачка макаронів. Не пропав жоден макарон. Вони все з’їли. Коли Ані виповнилося шість років, вона змінювала маленьким діточкам підгузки. За це їй няньки давали жменю горішків. Вона не з’їдала їх сама, а несла дівчатам у кімнату. Там ділили горішки між собою. Одної ночі їй наснився досить яскравий сон.
Саме після цього сну круто змінилося все її життя. Наснилося їй одна дама – висока, гарна в червоній сукні. Вона підійшла до неї і зненацька поцілувала в лоб. Від дотику її губ Аня прокинулася. Їй було дуже радісно на душі. Все так і сталося, як у цьому сні. За два дні до кімнати зайшла нянька і сказала, щоб вона одяглася. Коли Аня вийшла в коридор, їй назустріч вийшла така ж висока дама, як уві сні. -Вітаю! Я твоя мати. Поїхали зі мною. Так у неї почалося інше життя. Аня розгублено глянула на няню, а вона погладила її по головці і сказала:
-Іди, Ганнусю! Тепер у тебе будуть батьки. Ти знайшла свою родину. Згодом ти все зрозумієш, дитино. З цією жінкою Аня поїхала до свого нового будинkу. Вона дбайливо накривала її ковдрою і цілувала в лоб. Їй це було незвично і водночас дуже приємно. Від гостей, що прийшли до будинkу, з незвички Ганна ховалася під столом. Гості питали, що з нею. Мама посміхалася і казала, що вона так грає. Після того звикла, що до них приходять гості, і вона вже займала своє місце за столом. Нині Аня вже доросла дівчина. Сама виховує двох дітей. Нещодавно вирішила таки знайти кровних батьків. Знайшла лише маму. Тато із життя відійшов кілька років тому. Аня поверталася додому і дякувала життю, що у неї склалося все добре. Вона має маму, чоловіка та двох дочок. Має любов та мету в житті.