Чоловік уже півроку сидить удома, але все це нічого, якби свекруха не вирішила втрутитися. Ось тоді я вирішила все і всіх поставити на місце

Кри зова ситуація, пов’язана зі світовим kризом, на нашій сім’ї також позначилася. Я ясно бачила, що компанія, де працює чоловік, повільно тоне. Але він цього не бачив, точніше, не хотів бачити. Спочатку говорив: Що за nаніка? Зараз усім важко, на їхньому тлі у нас все нормально>>. Потім: Я три роки там пропрацював. За першої ж складності не бігтиму звідти. Все скоро стане на свої місця, ми впораємося, впевнений. Він просто не хотів шукати щось нове. А я вже втомилася говорити, що скоро ми станемо перед фактом. Так і сталося. Чоловік втратив роботу. — Нічого. Я залишуся на тиждень вдома, відпочину, а потім знайду собі роботу. Один тиждень, два, три. Він уже вдома цілий місяць, але ще не знайшов роботи. Іноді ходить на співбесіди, але ніби навмисне робить так, щоб його не взяли.

А домашніми справами він не займається, мені не доnомагає. Я встаю о шостій ранку, збираюся сама, збираю доньку, йдемо в садок, потім я йду на роботу, після роботи забираю дочку, йдемо за продуктами в магазин, повертаємось додому. Спочатку я мию брудний посуд, який залишив за собою чоловік, потім готую — і знову мию посуд. А потім можу відпочити, якщо, звичайно, чоловік має їжу наступного дня. Я більше не хотіла цього терпіти. Поспішала чоловіка знайти собі роботу. Як можна шукати роботу кілька місяців та не знайти її? Якби він узяв на себе домашні справи, а я працювала, то ще можна було б так пожити. Тільки я не хотіла мати таку сім’ю, де чоловік займається домашнім господарством, а дружина – здобувач.

Він твердив, що підходящої роботи немає: зарплата не влаштовує, знаходиться далеко від будинку, nогані умови, відмовки, відмовки… — У мене вища освіта. Я не можу працювати доставником їжі чи таксистом. Але після цього він став мити посуд та забирати доньку із садка. Хоч щось. Всі ці розмови були між нами, але якимось неймовірним чином свекруха була в курсі них. — Чого тиснеш на сина? Не бачиш, він шукає роботу, ходить на співбесіди. Ну, що поробиш, якщо потрібної роботи немає? Йому тяжко. Замість того, щоб його підтримати, пиляєш. Я нічого не відповіла свекрусі, але перед чоловіком поставила умову. Або знаходиш роботу, або розлучаємося. Нормальна людина або той, хто насправді шукає роботу, за п’ять місяців знайшов би її. Мені не потрібна ще одна дитина.