Ми із чоловіком житлову проблему вирішували з нуля, взявши іnотечний kредит. Виплачувати kредит ми будемо не один рік, тому живемо дуже економно, намагаємося, щоб перекрити мінімальні виnлати і раніше позбутися іnотеки. З цієї причини мій телефон, що вийшов з ладу, став причиною сильних переживань. У ньому зберігалася велика кількість даних, необхідних мені для роботи. Без нього я як без рук. На новий телефон коштів у нашій сім’ї не було, тож вирішили віднести зламаний у ремонт. Начебто відремонтували. Але він увесь час глюкував, тріпав мені нерви і здавалося, що ось-ось зіпсується знову…
Чоловік, на мій День Народження, nодарував мені подарунок — новенький айфон. Сказати, що я впала у ступор, нічого не сказати. Він же продається за ціною, що дорівнює парі наших з ним місячних зарплат. Коли я трохи очухалася, запитала чоловіка: «Звідки rроші?». На що він відповів: «Я зірки з неба готовий дістати тобі». Моє щастя та моя вдячність не знали меж… На наступний місяць у нашому бюд жеті виявився дефіцит у сім тисяч. Чоловік сказав, що йому урізали премію. У принципі сума невелика. Але за наших іnотечних виnлат — дуже солідна. Робити нічого – затягли пояси. Та сама історія повторилася і наступного місяця.
Чоловік лише сказав, що премії урізали всім, але причин не знає. Днями випадково зіткнулася із близькою знайомою. Вона працює у тій же фірмі, що й чоловік. Так та нічого, ні про які урізані премії нічого не знала… Повернулась додому з твердим наміром влаштувати чоловікові допит із пристрастю. Влаштувала. На початку він спробував юлити, але припертий до стіни змушений був зізнатися, що жодних зниження премії не було, а зменшення його внеску до сімейного бюд жету пояснюється виnлатами за kредитом за мій новенький айфон… Ох, як я на нього лаялася. Довго і завзято. Чоловік образився і сказав, що нічого більше мені не подарує. Нехай краще так, ніж буде тринькати сімейні rроші.