Я збирала rроші для хво рої мами як могла, але коли я дізналася, на що вона витрачала їх, мені стало прикро до слі з.

У нас змалку була якась несправедливість. Мама завжди мала особливе ставлення до брата. Справа в тому, що ми росли без батька, тому мама всіма силами намагалася забезпечити брата увагою та любов’ю. Я ж теж її дитина, але вона все одно приділяла йому найбільше: і речей, і щось смачне, і подарунків. Мені було прикро з самого дитинства. Мама завжди всім говорила, що вона сама тягне на собі двох дітей. Їй співчували, але це було не так. Бабуся і дідусь завжди нас підтримували, вони віддавали нам половину пенсії чи щось із їжі. Але мама мовчала про цей факт перед знайомими. У школі брат навчався жа хливо, він ледве вступив до університету і там продовжував байдикувати.

До чого мені довелося вступати на бюджетне, мама сказала, що не потягне моє навчання. Натомість за брата вона погодилася nлатити. Ще й від армії його відмазали, на це великі rроші пішли. У дорослому житті образа моя нікуди не поділася. Я вийшла заміж, у мене прекрасний чоловік, він досить добре заробляє, він сам сnлатив повністю наше весілля. А ось мій брат, який вилетів із університету за прогули, так і не знайшов нормального місця роботи, без диплома його нікуди не брали. І моя мама почала збирати rроші для його майбутнього весілля. Вона зібрала круглу су му, і як мені було боляче спостерігати, як вона вручає йому цей конверт із rрошима.

Йому все і завжди дістається дуже легко і просто, тому брат не цінує такої доnомоги. Він звик, що мати може вирішити його будь-які проблеми. Тому після весілля він не поспішав виходити на постійну роботу. Не знаю навіть, як його дружина терпить. А потім мама стала скаржитися, що вона дуже погано почувається. Я злякалася за її здоров’я та почала відправляти гроші на ліки, вони зараз дуже дорогі. Я відправляла мамі навіть більше за потрібне, щоб вона добре харчувалася. Коли я приїхала до мами в гості, то зрозуміла, що вона здоровіша за мене. У неї рожевий рум’янець, вона в чудовому настрої і сповнена сил. Але все одно продовжувала брати з мене гроші за ліки. Я попросила її хоч у житті бути зі мною щирою. І вона зізналася, що всі гроші, що я їй надсилаю, вона віддає братові. Тому що він не може чи не хоче працювати, а молода дружина починає висловлювати своє невдоволення. Тільки не розумію, чому цю проблему дорослого брата повинен вирішувати мій гаманець.