Бабуся Соні вийшла заміж за хорошого чоловіка, брата якого цікавило лише питання його квартири. Ось чим це обернулося.

Сонечко, вітаю. Бабуся вдома? Бабуся була на кухні. Вона не хотіла йти на побачення з ним, тож сховалась і двері відчиняти відправила Соню. — Ні, вона нещодавно вийшла з дому, повернеться увечері. Але це не точно, – відповіла дівчинка. Вона вже втомилася дурити чоловіка. Чоловік засмутився і пішов. Він приходить за бабусею вже півроку. Одного разу вони виnадково зустрілися біля магазину, розмовляли, і чоловік, здається, закохався. А бабуся, мабуть, не хоче починати з ним стосун ки. — Бабусю, дарма ти так. Він начебто добрий. — То все марно. Досвід мені показав, що стосунки у мене не складаються. На диво Соні, вони з бабусею та з тим чоловіком живуть разом уже три роки.

У дядька Сашка не було сім’ї. Бабуся, її дочка та Соня стали його родиною. Він виявився сім’янином, адекватним та дбайливим. — Сонечко, сьогодні до нас у гості приїжджають мій брат та його син. Ти запроси хлопця кудись, покажи місто, не треба сидіти з нами цілий день, йдіть гуляйте. — Добре, дядько Сашко. Можемо піти у кіно. — Хороша ідея. На, бери гроші. — У мене є, дядечку, — сказала Соня і показала на сумку. — Ні, люба. Вони мої гості. Бери! Прохання дядька Соня виконала. До цього він ні про що не просив, але, мабуть, це потрібно було. Соня провела з хлопцем весь день, були у кінотеатрі, у парку атракціонів, гуляли вулицями міста.

Увечері повернулися додому. Не встигли зайти, вийшов із дому брат дядька Сашка. — Сідай у машину, ми їдемо на вокзал, — сказав він грозним голосом. -Але ми… — Швидко, я сказав, — додав він. Соня зрозуміла, що зустріч пройшла не надто гладко, напевно, тому дядько попросив сходити кудись із племінником. — Що трапилося, дядьку? Бабусю? — Внучко, — сказав дядько Сашко, — брат прийшов не до мене, не дізнатися, як я, познайомитися з твоєю бабусею, а за тим, щоб дізнатися, що я збираюся робити з моєю квартирою. — Дядьку, ми ж обговорили це, ми не претендуємо на твоє майно. Подзвони, поклич їх назад. – Ні. Йому потрібна лише квартира, а не брат. Який сенс тоді спілкуватися з ним?