Тільки під час весілля наречений дізнався, що наречена на боці має ще одну квартиру. Але він і не здогадувався про головне.

Коли Інна повернулася до рідного міста, вона навіть не думала про те, щоб відвідати батьківську хату. А все через те, що востаннє вони розлучилися посварившись. Бабуся залишила заповіт, свою квартиру двом онукам порівну. Тільки мати вмовила Інну відмовитися від спадщини, щоб квартира дісталася їй, а вона сама особисто могла зайнятися паперовою тяганиною, пов’язаною з продажем та поділом грошей. Мати Інни юрист. Тільки рідна мати її обдурила! Сестра Ганна вмовила мати залишити їй квартиру. Мати завжди потурала молодшій дочці і чомусь любила її більше. Інна сильно образилася на них, вона наговорила багато образливого.

Вони nосварилися, і вона поїхала до подруги до столиці, не бажаючи мати з ними більше нічого спільного. У рідному місті вона виnадково зіткнулася із ко лишньою однокласницею. Люба виявилася рідною сестрою нареченого сестри. За тиждень у них планувалося весілля. Батько нареченого збирається подарувати молодятам квартиру. Адже Ганна вже два роки живе з Дімою у квартирі його батьків і капає на мізки нареченому, що їм потрібен особистий простір. Про те, що Ганна має квартиру, ніхто з родичів нареченого, та й сам Діма, не знав. Адже ніхто не став би їм дарувати квартиру, знаючи, що вона вже є. Люба була впевнена, що Ганна збиралася вийти заміж за її брата з меркантильних міркувань.

Давні подруги вирішили зірвати підступний план Ганни. Люба дістала для Інни запрошення. Сестра і мати розлютилися, коли побачили її на святі, але нічого вдіяти не могли. Коли батько Діми збирався вручити свій подарунок, Інна встала і відсалютувала келихом із шампанським: — Нехай майно молодят тільки додається. Ось уже дві квартири є! В Ганни це вже друга на рахунку! Після цих слів почався переполох. -Ганна, чому ти мені не говорила?! Ти мені вміла мозок винести, що потрібний особистий простір. Ти навіть дитину позбулася, мовляв, немає в нас свого кута. Як ти могла?! Я не можу одружитися з обманщицею. Нам треба роз лучитися! З ресторану Інна йшла з почуттям виконаного обов’язку.