У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя любив дівчаток. Потім усе пішло якось негаразд. Володя дедалі частіше став затримуватись на роботі. Іноді не ночував. Я розуміла він старається для нас з дівчатками. Дорожували товари у магазинах, а ми цього не відчували. Володя залишав мені на господарські витрати по 3000 гривень на тиждень. Нам цього вистачало.
Я обходилася без няньок, повертатись на роботу не поспішала. Материнське почуття захопило мене з головою. Мабуть, я дуже помилилася. За рік я одужала на вісім кілограмів і відчувала, що невпинно набираю вагу. Як тільки мої донечки засинали, Мені хотілося їсти. Дівчатка зростали, витрати збільшувалися. Володя став залишати майже 4 тисячі на тижні. Він усе частіше був на підробках і приходив додому, якщо чесно, лише спати. Ми займалися досить рідко. Вранці я не знаходила його поряд із собою.
Він після того, як я засинала, крадькома йшов спати на кухню. На диван. Там його, накритого пледом, я знаходила вранці. Він казав, що пішов, бо вночі палить і не хоче нас будити. В одну з поодиноких ночей я запитала Володю, скільки він заробляє загалом. Він відповів сухо, питанням на запитання: «Тобі що, не вистачає?» Вранці на кухонному столі я побачила 5 тисяч я зрозуміла, що Володя нас любить. Так тривало майже півроку. У понеділок він регулярно залишав по 4-5 тисяч.
Його не було дві доби. Увечері він прийшов. Навеселі. Усміхався. Зібрав у валізу свої штани та сорочки і попрямував до виходу. Я стала перед дверима: — Ти йдеш? – Так. Іду. — Чому? — Мене верне. — Від чого? – Від твого меню. — Воно не моє. З магазину. – Одна страва твоя. – Яке? — Це вже не важливо … — А діти? — Я подбаю про них… За тиждень він перерахував мені на картку 5 000 гривень. Я сходила та зняла. Я не марнотрата. Я розумію, що десь далеко від столиці живуть люди, які можуть так жити всією сім’єю за такі гроші. На 5 тисяч на місяць. Але я не можу. Я не хочу ростити дітей, які потребують лише їжі та одягу.