Те, що трапилося на випускному старшого сина – я запам’ятаю назавжди. Коли я дізналася про те, що ніколи не зможу народж увати дітей, була дуже розчарована в житті і повністю присвятила себе роботі. Мою маму одного разу забрали на швидкій. Я одразу вискочила з роботи і побігла до ліkарні. Коли поговорила з ліkарем, він дав мені надію на її одужання. Поки мама лежала у ліkарні, я дуже часто спілкувалася з цим ліkарем, а потім ми вже почали зустрічатись. Потім ми з Сергієм одружилися, але це сталося дуже швидко. Це не перший шлюб Сергія. Від першої у нього є дві дитини. Але сталося те, чого я не очікувала. Я заваrітніла. Так вийшло, що після nологів із нами жили й діти чоловіка. Я стала мамою одразу трьох дітей.
Потім випадково заваrітніла другою дитиною. Щоразу, коли мені було важко, неприємно, я згадувала слова ліkарів, що ніколи не зможу мати дітей. Дякувала долі та з новими силами робила свої справи. Здебільшого я займалася домашніми справами. Забирала, готувала, мила. Все встигала. Чоловік у мене майже весь день на роботі, домашніми справами займаюсь виключно я. Але чим старшими ставали діти, тим важче було для мене, тому що турбот у мене ставало більше. Справа в тому, що я втомлювалася nсихологічно більше, ніж фізично. Проблеми були і між дітьми. Старші не дуже любили молодших. Може через ревнощі чи ще щось. Постійно сварилися, нарікали; я також відчувала все це.
Я якось знаходила виходи із ситуацій. Нещодавно був випускний старший син. Ми туди пішли всією родиною. Навіть перша дружина чоловіка з’явилася цього дня. Діти її також бачили дуже давно. Колишня дружина підійшла до старшого сина — гордо, начебто хвалилася тим, що їхній загальний син закінчує школу. Я постійно говорила сама собі, що все нормально, що все це витерплю. Коли вже всім роздали атестати, ведуча попросила випускників подарувати букети тим людям, до яких вони відчувають особливу подяку. Сльози покотилися на мої очі, коли старший син приніс мені букет квітів. Чесно, на той момент я була найщасливішою мамою у світі. Ніяк не чекала. Я часто згадую про цей випадок — і на душі стає неймовірно приємно.