Ця дивна історія сталася під час дня народження мого чоловіка, Грицька. Все мало пройти на найвищому рівні, але через свекруху той день став найнапруженішим днем у моєму житті. Взагалі, і я, і мій чоловік – люди, які особливо не люблять пишні свята, і навіть весілля ми провели в будинку моїх батьків, запросивши лише найближчих людей, рідних та друзів. Про дні народження я мовчу, їх я навіть не святкую, просто всією сім’єю ходимо до торгового центру, веселимося, і мені цього буває достатньо. От і день народження чоловіка мав бути не найурочистішим, він просто мав зустрітися вранці зі старими друзями, а ввечері в нашому домі влаштувати скромне сімейне гуляння. Вранці я готувала салат, доньки дивилися телевізор, раптом до нас прийшла свекруха.
Взагалі вона жінка гіперенергійна, незважаючи на вік, я таких людей не люблю, але все ж таки з нею у мене хороші стосунки. Я готувала, як раптом вона відвела мене до іншої кімнати, вручила мені якийсь документ про уси новлення і сказала, що я мушу зізнатися чоловікові, що він уси новлений, адже вона цих слів бої ться. Я взагалі була дуже здивована, навіть і не знала, що це не його рідні батьки, але тоді не було часу дивуватися, і я просто відмовила свекрусі, адже це її син, вона його вси новила, вона і має зізнатися.
Весь день свекруха мені спокою не давала, все хотіла, щоб я йому зізналася, адже їй самій не вистачало духу. Сидимо ми за столом увечері, свекор про щось говорить з моїм батьком, а чоловік просто їсть салат. Свекруха сидить поруч і знову мені нагадує, щоб я зізналася. Але я знову відмовилася, ось тільки нашу розмову непомітно для нас підслухали наші доньки, стали на стілець, і в унісон крикнули “Тато, ти прийомний!”. Ми зі свекрухою завмерли, чекаючи реакції мого чоловіка, а той лише сказав, мовляв, ну, гаразд, і продовжив уплітати салат. Все ж таки я рада, що він саме так відреагував, адже кровний він син чи ні, ті все одно його батьки, незважаючи ні на що.