Я звичайно ж розумію, що бувають винятки, що від хороших батьків діти виростають невих ованими і зл ими, але все ж. Кожен день я стаю свідком тієї чи іншої сцени, щодо матерів, їхніх дітей і ставлення до представників різних верств суспільства. Я взагалі люблю подорожувати на громадському транспорті, часом з тобою трапляються найцікавіші випадки саме там. Саме при такому тісному контакті, можна зрозуміти, що з себе представляє людина. Їхав я якось на роботу, kупив квиток і сів на своє місце, вказане у квитку, минуло кілька хвилин, мене хтось б ив по плечу. Я повернувся, щоб подивитися на предмет мого занеnокоєння і побачив хлопчика, який сказав, що це його місце.
Він не просто говорив, а тикав в мою спину, тому я почав шукати його маму, щоб він перестав мене тур бувати. Коли я повернувся, то побачив, що його мама стояла поруч з ним, і відразу сказала мені, що хлопчик хоче сидіти на цьому місці. Я просто здивувався такому нах абству, адже вони не просто запитували — можна сісти чи ні, а відразу поставили перед фактом. Мені якось неприємно стало від того, що мама хлопчика вела так по-ха мськи. Я встав і пересів на інше місце, мама з дитиною сіли і почали дивитися мультик на повну rучність: це заважало не тільки мені, а й іншим пасажирам.
Я попросив зробити тихіше, так ця матуся почала kричати на мене, що вона так дитину займає, я навіть запропонував свої навушники, але вона відмовилася. Минуло небагато часу, мама прийшла і сказала, що з вікна дме, тому хоче пересісти назад. Я знову встав, пересів на своє місце, прикрив вікно: можна було і додуматися до цього. Вони знову включили мультик дуже голосно, я теж включив, щоб їм було не нудно, і ось так ми їхали. Їй це все набридло, вона сказала, щоб я вимкнув, я сказав, що зроблю це після, того як вона вимкне; вона зробила,і я теж.