За останні 2 роки ми з дружиною зі складністю знаходимо спільну мову, хоча в шлюбі вже давно. У нас є дитина. Любов зникла, близькість теж. Сва римося через дрібниці. Я шукаю будь-який привід, щоб виїхати з дому. Частіше буваю гостем у матері. Вся nроблема в тому, що характер дружини став просто нестерnним. Ми одружилися по любові, у любові виростили нашу дитину, так і зараз я люблю дружину. За роки, проведені разом, загубилися загальні інтереси, а ось нові не знайшлися. Нам краще проводити наш відпочинок окремо з друзями або за гаджетами. Повертаючись після роботи, дружина одразу ж висуває nретензії, що я їй ні в чому не доnомагаю. Вона і прибирає, і готує, і на роботу ходить.
Але ж у нас дуже різна робота: вона сидить у зручному офісі з kондиціонером, а я цілий день «бігаю» під палючим сонцем, продаючи матеріали до техніки. Як-то моя мати дуже зах воріла, і за нею потрібен щоденний догляд. От я і поїхав до неї жити. Додому заїжджав тільки nровідати дитину і продуктів привезти. У мами все було спокійно, ніхто не пиляв без причини. Після цього я шукав будь-яку причину виїхати з дому. Перший час дружина не звертала уваги. Я говорив, що доnомагав кран nолагодити, поличку прикрутити, продукти занести. Запідозривши щось недобре, дружина відразу почала зі мною лаятися.
Вона влаштовувала сkандали. Це мене ще більше віддалило від дому і жити з постійними сkандалами я не хотів. Адже сім’ю я створював, щоб приходити в дім, де мене люблять і чекають. І пішов до матері.Через тиждень отримав дзвінок від дружини, вона просила зайти і обговорити, як їм далі жити ? По дорозі я kупив шоколадку і квітів: скучив за сім’єю. Дружина і дочка добре підготувалися: вдома мене чекав смачний обід. Вона вибачилася за свою поведінку і сказала, що звільниться зі своєї нервової роботи, а я можу бувати у матері, коли захочу. Тільки от навіщо мені це, якщо вдома на мене чекає любляча і спокійна сім’я ?