Під час розпалу моїх стосунків із Колею я дізналася, що він має доньку, але до нашого весілля я її майже не бачила. Я лише знала про те, що вона була дуже вимогливою, і Коля купував їй усе, що вона хотіла, витрачаючи все, до останньої копійки. Він чекав від мене того ж, але я не могла покохати її як свою рідну.
Дівчинка здавалася мені чужою, а мені хотілося мати своїх дітей, яких можна балувати, а не шкідливе дівчисько, яке скаржилося на мене батькові і відмовлялося визнавати мене своєю мамою чи навіть мачухою. Коля не розумів, що вимагає від мене надто багато. Я не відчувала жодного зв’язку з його дочкою, яка використовувала мене для подарунків і вередувала, коли не отримувала свого.
Я турбувалася про те, що станеться, коли вона виросте і навчиться новим способам маніпулювання. Це могло б запросто призвести до розриву між мною та Колею. Контролю над дівчинкою не було жодного, і вона мене абсолютно не шанувала. Вона знала, що в будь-якій ситуації Коля лаятиме мене, а не її. Коля й досі вважає, що я перебільшую, коли розповідаю йому, як його рідна дочка ставиться до мене.