Ми з дружиною одружилися одразу після випуску з універу, у нас народилися діти. Довгий час я робив те, що від мене хотіли інші, і я ніколи не мав часу на себе. Але коли наші діти виросли, я вирішив піти із сім’ї. Я очікував, що моя дружина спробує вмовити мене залишитися, але, що дивно, вона запропонувала нам пожити окремо протягом року, і якщо я все ж таки захочу роз лучення, то вже тоді ми роз ділимо наше майно.
Я переїхав на орендовану квартиру і відчув себе вільним. Однак я швидко зрозумів, що самотність не приносить такого задоволення, як я очікував. Перебуваючи поза домом, я помічав, що більшість жінок вже перебували в парах, а мої друзі були або вже одружені, або безнадійно п’яні. Через кілька тижнів моя самота стала нестерпною, і я зареєструвався на сайті знайомств, сподіваючись знайти кого-небудь.
У мене було кілька побачень, але здавалося, що молоді дівчата хочуть заможного партнера, а жінки мого віку шукають стабільності. Я день за днем ставав все більш хворим, голодним, неохайним та злим. Через деякий час я зроз умів, що помилився, і повернувся до дружини, подякувавши їй за терпіння та роз уміння. Моя дружина добре знала мене і тому дала час оцінити те, що в мене було. Я навчився цінувати свою сім’ю, і якби ми не роз ійшлися, я ніколи не зрозуміла б, що мені потрібно в житті.