Щоліта ми з чоловіком приїжджаємо на місяць у наш маленький будиночок у селі. Це тихе місце зі свіжим повітрям і річкою, що протікає поруч. Однак цього року наші плани було зруйновано моєю мамою та братом. Вони здали наш будинок незнайомій людині, не спитавши нашого дозволу, хоча знали, що ми приїжджаємо туди щоліта. Коли ми приїхали до нашого котеджу, побачили незнайому машину, припарковану зовні, і величезну вівчарку, що бігає навкруги.
Двері були відчинені, і зовні сушився чийсь одяг. Раптом до нас вийшов чоловік і сказав, що винайняв житло у мого брата Олексія. Я була в люті. Я подзвонила мамі і запитала її про це, але вона сказала, що це заради Олексія, якому потрібні гроші, щоб звозити дружину на курорт до Туреччини. Це було абсурдно. Мій брат уже загнав наших батьків у борги та кредити, а тепер використав наш котедж у своїх інтересах.
Ми нічого не могли вдіяти, щоб вигнати незнайомця. Він уже заплатив за квартиру і ми дозволили йому залишитися. Однак я ясно дала зрозуміти братові, що він повинен повернути всі гроші, які вимагав із орендної плати. Це був наш котедж, наша важка робота та наші гроші. Так як мій брат зіпсував нам відпочинок, я збиралася зруйнувати всі його плани щодо Туреччини. Мої батьки завжди були прихильні до брата як до первістка, і він цим користувався. Він і його дружина заслуговували один на одного. Настав час дізнатися, що його вчинки мають наслідки.