Все своє життя я підозрювала, що моя старша сестра мені не рідна. У нас усі в сім’ї були спокійні, терплячі, а Аліна й хвилини не могла всидіти на місці. Іноді складалося таке враження, що у неї всередині схована заводна іграшка. Вона вставала змалку дуже рано і відразу розвивала бурхливу діяльність. Було складно повірити, що такі різні люди можуть бути родичами.
Коли бабусі було погано, вона зі мною поділилася історією. Вона розповіла, що коли батько поїхав у відрядження, мати закрутила роман з іншим чоловіком. Все було так серйозно, що мати навіть вирішила піти до цього чоловіка, нар одила від нього сестру. Але там щось не склалося, мама та тато знову зійшлися, потім нар одилася я. Відколи я це дізналася, багато років минуло.
Батька і матері давно немає в живих. Виходить, я єдина, хто знає цю історію. Я впевнена, що сестра нічого такого не підозрює. Чи потрібно їй розповідати? Я думаю, що вона заслуговує на знати правду про своє походження. Ми дорослі люди, не вірю я, що це якось вплине на наші стосунки зараз. Яка я зрештою різниця? Тільки наважитись на розмову ніяк не можу, і не думаю, що взагалі колись зможу наважитися.