Оля поспішала в гості до бабусі і випадково побачила, як один чоловік продає черешню. А ягода така велика, темно-бордова. На смак така солодка, давно їм у місто таку гарну ягоду не привозили. Оля вирішила купити більше для своєї бабусі. Прийшла додому, бабуся так зраділа. Взяла своєю сухою тремтячою рукою ягідку і так щасливо її розглядає: -Не привозили нам у місто таку ягідку, ось пощастило, як ти її схопила Оленька. -Все для тебе, бабусю. Оля любила бувати у бабусі вдома більше, ніж у батьків. Бабуся її з дитинства виховала, вчила ділитися та бути доброю.
Її подруга Катя постійно заздрила. Нещодавно Катя розповіла про свої переживання, Оле,Ж а та вирішила їх переказати бабусі. Катю з дитинства її бабуся балувала. Для неї влаштовувала великі свята, купувала дорогий одяг, іграшки. У день народження Катя пригощала всіх детлохів дуже дорогими цукерками, всі довкола заздрили Каті. Але як виявилося, це було лише з першого погляду. Насправді Катя почувала себе дуже нещасною. Вона розповідала, що бабуся все робила не для онуки, а для себе. Щоб люди довкола хвалили її, за те, що бабуся така молодець.
Бабуся намагалася самоствердитись за рахунок онуки. На її дні народження приходили лише подруги бабусі, а не самої Каті. Виходить, що розкішне свято було за великим рахунком не для Каті, а для бабусі. Дорогі цукерки бабуся спеціально відбирала, щоби батьки потім її хвалили і так з усім. Так що Катя не відчувала ніколи справжнього кохання від бабусі, тільки показуха. Коли Катя просила щось собі, те, що вона сама хоче, бабуся відмовляла, казала, що це непрестижно. Бабусі Олі стало шкода Катю, тоді й вирішили її запросити до себе у гості. І приготувати все те, що любить саме Катя.