Володя та Ксенія перебували у стосунках вже близько 6 років, але до весілля все не доходило. Причин цього було декілька. По-перше, не було грошей хоча б на столик у ресторані для найрідніших, а по-друге, Ксенія все ще сумнівалася, може, не варто життя з таким ледарем пов’язувати, який навіть копієчку сам заробити не може. Володя у житті ні на якій роботі довго не затримувався. То його зарплата не влаштовувала, то атмосфера в офісі була не така… Зрозумівши, що так довго продовжитись не може, Ксенія вирішила йти ва-банк.
Я ваrітна, – заявила вона, – і більше працювати не можу, я надто там втомлююся. Тобі потрібно якнайшвидше заробити грошей на скромне весілля і на дрібнички нашому малюку. Володя навіть, здавалося, зрадів. Він швидко знайшов собі роботу, аж за кілька тижнів, і заявив Ксюші. – Я зароблю нам на найкраще весілля. З цими словами він і поїхав до сусіднього міста на місяць. Там він мав можливість отримати зарплату в подвоєному розмірі, тож відмовитися від такої пропозиції було б безглуздо. За два тижні Володя зателефонував дружині:
Можеш надіслати мені гроші, будь ласка? – попросив він. – Ти ж сам там працюєш, навіщо тобі гроші? – Здивувалася Ксюша, яка, насправді, працювала, але чоловік про це не повинен був знати. – Мені тут погано… погана робота, мені не подобається. – Ні, милий, ти чоловік, впораєшся як-небудь, вистоїш, а нам ще весілля грати і дитину забезпечувати. Тож ти ж затягни ремінь тугіше. А захочеш повернутись, тобі до своєї мами. Я тебе більше утримувати не збираюся. Володя образився. Він перестав дзвонити дружині, а за місяць повернувся до матусі, та не один, а зі своєю ваrітною обраницею. Мати Володі приїхала до Ксюші, вибачитися за сина і запропонувати їй допомогу з дитиною, але Ксенія їй все розповіла та ще й додала, що не ображається ні на кого. По суті вона нічого не втратила …