Лариса вела потаємні записи. Свекруха знайшла їх і зрозуміла, що невістка вирішила втекти.

Advertisements    

-Валентино Степанівно, що ви прийшли знову без попередження? – сказала Лариса, невдоволено відчинивши двері. Вона стояла в халаті, сонна, з розпатланим волоссям на голові. -Так, Ларочко, ти сама сказала прийти сьогодні з онукою посидіти, поки ти по штори поїдеш до магазину. -Ааа точно, — простягла Лариса і почала кидатися по квартирі, збираючи свої речі. Коли свекруха приходила додому, щоб посидіти з донькою – Ларисі було лише на руки. Вона зовсім не дивилася за домашнім господарством — вічно брудна посуд на кухні, ціла раковина, завжди жирні склянки, пилюку скрізь, навіть пропилососити важко їй було. А свекруха любила чистоту і забиралася в хаті разом із онукою. Лариса швидко одяглася і вибігла надвір.

Свекруха вирішила розпочати з кімнати. Зазвичай Лариска завжди лежала на ліжку, а тут її немає, отже, можна прибрати матрац і помити ліжко, а то все в пилу. Тільки жінка підняла матрац, як раптом помітила маленький мішечок. Вона його відкрила і виявила зошит у ній. -на подарунок собі та доньці 10.000 -на штори 5.000 -віддала С. 15.000 -від’їзд через три дні Валентина Степанівна відразу зателефонувала своєму синові Віті, щоб той терміново повернувся додому. Жінка показала знайдений зошит, і чоловік розлючений чекав на Ларису. Коли вона прийшла, то Вітя жбурнув записи їй в обличчя: -С – це Славко я так розумію? Уявила його як хлопця подруги, а сама шашні за моєю спиною будуєш?

Advertisements    

Я одразу зрозумів, що між вами щось не так, коли він приходив до нас на новий рік. Ви один від очей відвести не могли. Втекти з ним задумала? -Так Так! Мати твоя знайшла? -Іди, зараз же. І доньку ти більше не побачиш. -Дай гроші -Так Ти ще гроші просити надумала? Ну і щур же ти Вітя кинув гроші Ларисі в обличчя, а то почала їх жадібно збирати. А потім вибігла за двері, забувши про доньку. Через деякий час в інтернеті з’явилися фотографії Лариси і того самого Славика, де вони разом відпочивають на озері, на шашликах, то в лісі. Тим часом Вітя ходив по судах, щоб доньку офіційно залишили йому, і закон був на його боці.

Advertisements