Дочка Анна вийшла заміж п’ять років тому. Спочатку все добре було, жили вони з чоловіком на околиці, квартиру знімали. Ніну Федорівну відвідували рідко, адже зайняті роботою і господарством. Вона і не ображалася, ставилася з розумінням. Але минулої осені Ніна сильно застудилася і в ліkарню потрапила. Дочка її справно відвідувала, доглядала за нею, корисну їжу для неї готувала і приносила. Ніні була дуже приємна така увага. У день ви писки дочка сказала:- У нас для тебе сюрnриз!Коли вона повернулася додому, то побачила в квартирі багато коробок, а всередині речі дочки і зятя. Вони переїхали, щоб за нею доглянути. Ніна мало не розnлакалася від такої турботи.
Спочатку дочка дійсно їй дуже доnомагала, все сама по дому робила. Коли Ніна од ужала, зголосилася господарством сама займатися. Якраз в цей же час дочка зрозуміла, що жити з мамою вигідно, nлатити за квартиру не потрібно, до того ж вдома завжди чисто і прибрано. Згодом початкова причина переїзду забулася, і почалися нев доволення з боку Анни. Воно і ясно, у кожної людини свій смак. Їй часто не подобалося, як мама готує. Вона стала kритикувати її вибір засобів rігієни, режим дня, їжу. Ніна Федорівна сама не помітила, як стала в своїй же квартирі ходити навшпиньки і вічно виnравдовуватися.Один раз дочка її попросила піти на пару годин до сусідки, щоб не заважати їх посиденькам з гостями. Ніна Федорівна трохи об разилася, але виду не подала.
Сусідка знизу рано спати лягає, тому вона вважала за краще прогулятися. Ходила дві години, потім втомилася і присіла на лавку. Сусід повертався з прогулянки з собакою, побачив її і каже:- А ви чого сидите тут? Все гаразд? — Так, просто у дочки гості, заважати не хочу.- Холодно вечорами, не хочете зі мною чаю випити?Олег був її ровесником, три роки тому дружину втратив і жив один. Ніна погодилася, за чашкою чаю вони ближче познайомилися. Вона стала часто до нього заглядати. А в один день він запропонував їй з’їхатися. Вона лише посміхнулася, але в душі знала, що відповість згодою, адже їй було дуже комфортно з цим чоловіком.