– А куди шапку класти? – запитала Наташа Покласти, – автоматично поправила її Галина, здивовано дивлячись на сина.- Мама! – спробував захистити свою наречену син, але Наташа сказала:- А чо? Нехай твоя мамка мене поправляє! У мене ж діти, я повинна говорити правильно”Боже! Ложить, мамка, діти які діти?” – промайнуло в голові у Галини – коректора з багаторічним стажем.- Мама, Наташа в дитячому садку працює, – прояснив ситуацію син.”Дострибався догуляти ось і отримуй тепер. Які дівчинки були! Валина дочка – перекладач. Олина – старший бухгалтер”, – думала Галя.Галина з чоловіком надавали синові повну свободу, І ось результат: сільська дівка окрутила хлопчика. “Ну нічого, гени і здоровий глузд візьмуть своє ”, – заспокоювала себе Галина.- Мам, а гречка де? – запитала Наташа у Галі через тиждень після весілля (жили вони спочатку у свекрухи).- Наташа, називай мене, будь ласка, по імені-по батькові – строго сказала Галя.- Добре, Галина Олександрівна, – зітхнула Наташа.А через місяць приїхала тітка Наташі, яка виростила її після смe рті матері (батька у Наташі ніколи не було).
Огірочків привезла, варення, сметанки довелося стіл накривати.- Заспівай, Натаха – попросила тітка, і Наташа заспівала.Дзвінкий, чистий голос вразив свекруха і кілька примирив її з тим, що відбувається.- Гаразд, їхати треба, сваха, – сказала тітка. – Права була Натаха: хороша ти, Галка, баба, хоч і інтелігентна! На весіллі-то і поговорити до ладу не встигли Свекруха, чекаючи, чим скінчиться весь цей безглуздий фарс, спостерігала за сімейним життям свого сина і з подивом бачила, як змінюється її хлопчик. Наташка з ним як з дитиною, а він і радий старатися: і по дому почав щось робити,і на дачу разом з сім’єю їздить, коли раніше тільки і чули від нього, що у нього інтелектуальна робота, а для господарських потреб є спеціально навчені фахівці. “Молодець, Наташка! – говорив свекор Галині. – Взяла нашого телепня в оборот”