У мене дві доньки є. Молодша школу закінчує, а старша закінчила інститут. Їй трохи більше ніж 20 років. Старша донька Маша вже має хлопця. Мені цей хлопчина здається ще зовсім маленьким, досі у комп’ютер грає. Особливо працювати поки що не поспішає, каже, що батьки й так усім доnомагають та забезпечують. І ось Маша заявляє, що незабаром виходить заміж. Їй хлопець пропозицію зробив. Я почала відмовляти доньку, що поки що рано. Зараз час зовсім інший, ви поки що молоді повинні просто зрозуміти, можете жити разом чи ні.
Так поспішати із шлюбом не треба. Але ніхто мене не послухав, Маша вийшла заміж. Батьки чоловіка подарували їм одну в центрі. Донька вийшла на роботу, а чоловік її сидить за комп’ютером, так і не збирається вилазити з нього. Працювати теж не поспішає, йому й досі батьки rроші надсилають. А днями Маша заявила, що ваrітна. Я їй говорю, що поки що рано народжувати. Тим більше, як виховувати сім’ю із таким батьком? Адже він сам поки що дитина, що він зможе зробити корисного для своєї дитини? Тільки поганий приклад перед очима – сидить весь день тато перед комп’ютером та в іграшки грає. Але Маша і тут мене не послухала, сказала, що точно народ жуватиме.
Наро дила вона якраз хлопчика. Спочатку я приходила до них і доnомагала сидіти з малюком. Маша поки що відсипалася, а її чоловік так і продовжував хихикати у навушниках біля комп’ютера. Мої нер ви не витримали, і я накричала на зятя. Через півроку після народження онука, Маша прибігла до мене у сльо зах та з валізою. Повідомила, що більше не може жити із такою людиною. Вона подала на роз лучення і проситься до мене. Але я її не прийняла. Якщо сама зробила такий вибір, то неси за нього відповідальність, назад не пущу. Зараз, наскільки я знаю, Маша живе зі свекрами. Як буде далі, поки що невідомо. Але нехай виплутується сама, мені такий приклад перед очима молодшої дочки не потрібен.